| Залежна незалежність |

Через декілька днів Україна святкує черговий День Незалежності. Ось дивлюсь я на це все і думаю, а нас справді є з чим вітати?
Країна – на межі дефолту. Мова – на межі знищення. Українці – як вимираючий вид. Хіба ми до цього прагнули стільки років? Хіба київські князі про те мріяли тисячу років тому? Але маємо те, що маємо. Україна на межі всього. Мені страшно подумати, що нас чекає в майбутньому. І чи чекає нас щось взагалі?
Я знаю, що це нічого не вирішить, але все ж давайте інтегруймося в ЄС. Може, хоч тоді на нас не буде дути холодний східний вітер. І не вириватиме наше коріння.
Дорогі українці, прокиньтеся будь ласка зі свого тисячолітнього сну. Скиньте свої рожеві окуляри і погляньте де ми опинились.
Ви ж бачите, як живе Європа. Невже ми такого не варті? Чому всі інші можуть, а ми залишились десь далеко в розвитку? Невже ми гірші?
Українці! Я в нас вірю, а ви?

Про все це роздумувала Соня:)

20130822-202041.jpg

Advertisements

4 comments

  1. olexandra14kh · Серпень 23, 2013

    Я теж вірю

  2. zarazko · Серпень 26, 2013

    Біда в тому, що в такому стані і з такою демократією ми не дуже потрібні в Європі…

    • sonyasabala · Серпень 26, 2013

      Звісно, що не потрібні. Але треба ж щось робити, щоб ми були потрібні:)

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s