У Львові дощ

Всім великий привіт зі Львова! У нас зараз справжня львівська погода. Хто знає, що це, то мене зрозуміє. Вітер, дощ і небо затягнене сірими важкими хмарами. Саме час для гарячої кави теплого пледу і задушевних розмов під хлюпіт води за вікном. Вранці нема бажання виходити навіть з-під ковдри. Але додати до цього всього хорошу музику і такий день може стати чудовим. Зараз я сиджу в Креденс кафе в самому центрі Львова, п’ю запашне лате з кокосовим сиропом, яке сьогодні чомусь мені навіть дуже смакує, і слухаю гарну музику. За вікном навіть не повноцінний дощ, а якась осіння мряка. Та мені не погано. Я це навіть люблю. Сама собі дивуюся.
Мені якось так добре! Я просто обожнюю затишну атмосферу кав’ярень. Я б тут сиділа і читала якусь гарну книжечку. Інколи так хочеться побути в тому світі на самоті. Трошки музики, книги і спокою. Ну і кава. Але тільки не чорна. Я не можу її пити. Вона для мене загірка. Я люблю лате, капучіно будь-що, тільки не чорну каву. Може, прийде час і для неї, але ще рано.

Заплющую очі, слухаю музику і п’ю каву. Для мене – це щось неймовірне. Відчуття Європи. Спокою і розміреності. Атмосфера неповної освітленості і аромату смачної кави. М’які диванчики і тихий шепіт навколинього світу через ледь прочинені двері чи вікна. Ніби якийсь інший світ. Де можна забути про все і розслабитися. Тут нікого не треба. Тут на тебе ніхто не зважає. Ти просто сидиш і все. Нічого не хвилює. В тебе є тільки те, що тобі потрібне і важливе.
А за вікном дощ, холодно і багато метушливих людей. Хтось з парасолею, а хтось без. У когось в руках чашка чогось гарячого, а хтось несе просто сумочку, набиту косметикою. У когось в голові мільйони думок, а хтось думає, чи не потекла туш. Стільки різних людей. Хтось вистукує підборами, а в когось майорить барвистий шарф. Хтось любить каву, а хтось п’є чай. Комусь потрібна мода, а для когось – це просто дурне слово.

Тут, в кафе, висить постер зі словами “Час думати”. І не тільки сидіти в кав’ярні від нічого робити, а й завжди. А то стільки розвелося бездумних, яким байдуже і все рівно. В мене зараз стільки всяких думок, що їх не помістити в один пост. І не лише тому, що їх безліч, а й тому, що вони настільки різнопланові. Мене стільки всього цікавить, що почавши писати це зараз, я, мабуть, не закінчу й за тиждень. Але хоч часточку того всього я постаралася Вам передати.
Надворі холодно, а від мене Вам теплий привіт! З Вами була Соня!:) Сонечка Вам і гарного настрою!:)

20130924-171542.jpg

20130924-171713.jpg

20130924-171757.jpg

20130924-171810.jpg

20130924-171827.jpg

20130924-171833.jpg

Advertisements

2 comments

  1. Satu Panda · Листопад 18, 2014

    Була у Львові кілька разів! Дуже гарне та затишне місто! Та кава в вас-неперевершана!

    • Sonyasabala · Листопад 18, 2014

      Львів – це моя любов 🙂 це місто не може залишити байдужим)) ласкаво просимо:)

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s