Україну “майданить”

Вже близько тижня по всій Україні проходять масові акції протесту. Мітингують як правило студенти. Та і почалося все це зі студенстського спротиву.
Нагадаю, що минулого четверга уряд зробив доленосну заяву, яка збурила всю Україну. Микола Азаров вирішив призупинити євроінтеграцію України. І це все за тиждень до підписання угоди! Все виглядає настільки сплановано.
Почалося все з групки студентів, які вночі зібралися висловити свій протест. Ніхто навіть не думав, що так все може статися. Подумати тільки, 24 листопада в Києві зібралося більше 100 тисяч людей, а у Львові – 35 тисяч.
Думки самих людей розділилися з цього приводу. Одні палко вірять в молодь і в те, що все в нас вийде. Вони підтримують і самі ходять на майдани. Але є й інші. Ті, які скептично вважають мітингарів дітьми, і вважають, що нічого з цього не вийде і ми знову будемо жити як колись. Вони сидять вдома, займаються своїми звичними справами і впринципі майже не завжають. Проте є ще такі, які категорично проти ЄС і всіх цих страйків. Вони висловлюють своє обурення, влаштовують власні мітинги і по-всякому заважають нашим активістам. Інколи такі люди влаштовують різні провокації. Єдине, що ми можемо зробити – це просто не зважати на таких людей. А якщо вони чинять неправомірно – аовідомляти про це працівникам міліції.
ЄвроМайдану вже тиждень. І він продовжується. Попри всіх скептиків. Лише Львів щодня збирає понад 10 тисяч небайдужих. До києва щодня відправляють декілька автобусів, а також люди їдуть поїздом. Єдине, що киян на майдані чомусь значно менше. Не всіх студентів відпускають ректори, а ті, хто працює, не завжди може відпроситися з роботи.
Декілька днів тому в країну ввірвалася зима. Надворі страшенно похолоднішало, почав падати сніг і температура опустилася до нуля, а то й нижче градусів. Стояти весь день і всю річ справді стало дуже важко. Тому дякую всім тим, хто таки не боїться холоду і залишається, особливо на ніч, коли людей стає дуже мало.
Неодноразово чула, що багатьох розчарував львівський євромайдан. Мені прикро про це говорити, але частково це правда. Молоді люди не розуміють навіть вони тут. Найбільше мене обурило розпивання алкоголю. Біля пам’ятника Шевченку дуже мало смітників і тому вся площа у смітті. Дуже багато людей курить. Хоча як на мене це зовсім не правильно. Все це потрібно контролювати.
Поки ми не усвідомимо, що все це не забавки, не всенародні гуляння, а справді все серйозно, нічого з цього не буде. Насправді я налаштована оптимістично і зовсім не хочу розчаровуватися. Але якщо стільки зусиль всієї країни будуть марними, мені буде справді шкода.
Тому закликаю, люди, єднаймось! Ми один народ і нам треба разом йти до поставленої мети. І тоді все в нас буде добре. Не одне студентство має все це розгрібати. Бо ми просто молоді люди з великим ентузіазмом. Нам треба підтримки від всіх! По можливості залишайте все і йдіть страйкувати. Я знаю, що це важко, але спробуйте! Разом – ми сила! Якщо ми будемо боротися, ми поборемо!
Слава Україні!

20131128-225405.jpg

20131128-225443.jpg

20131128-225518.jpg

20131128-225705.jpg

20131128-225744.jpg

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s